Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 року Справа № 904/7195/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. (доповідач)за участі представників: позивача: відповідача: не з'явився не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група"на рішення та постановуГосподарського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2014 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2014 рокуу справі№ 904/7195/13за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група"доприватного підприємства "Укртехбетон"про стягнення 56 000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у сумі 56 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2014 (суддя - Рудь І.А.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 (головуючий - Чоха Л.В., судді - Антонік С.Г., Чимбар Л.О.), у позові відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частина 1 ст. 11 ЦК України встановлює, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, за усною домовленістю між позивачем та відповідачем останній зобов'язувався надати позивачу послуги з вивезення сміття з будівельного майданчика житлового комплексу "Бриз" у м. Алушта.

На виконання усної домовленості, відповідач свої зобов'язання на загальну суму 56 000,00 грн виконав, що підтверджується актами здачі- прийняття робіт (наданих послуг) № УБ-0000017 від 04.05.2012, № УБ-0000019 від 22.05.2012, № УБ-0000023 від 29.05.2012, № УБ-0000027 від 11.06.2012, № УБ-0000029 від 20.06.2012, № УБ-0000032 від 04.07.2012, № УБ-0000034 від 12.07.2012 (а.с. 96-102, т. 1), а позивач за платіжними дорученнями № 531 від 29.05.2012, № 470 від 22.05.2012, № 583 від 11.06.2012, № 634 від 20.06.2012, № 695 від 12.07.2012, № 80 від 04.07.2012, № 403 від 04.05.2012 вказані роботи оплатив.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилався на те, що він у період з 04.05.2013 по 12.07.2013 оплатив виставлені відповідачем рахунки, однак відповідач робити з вивезення сміття не здійснив, а тому повинен повернути вказані кошти. Також посилався на те, що акти за якими надавалися послуги не були підписані директором ТОВ "Кримська юридична група" Оникієм В.О. та не скріплювалися печаткою підприємства.

Як встановлено судами, фактичні дії сторін свідчать про існування між сторонами договірних відносин з надання відповідачем позивачу послуг та оплати їх останнім.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, зокрема, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства (п. 2.5. Положення).

На виконання усної домовленості, відповідач надав позивачу послуги за актами, які були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками (відтиски печатки ТОВ "Кримська юридична група", розташовані в актах здачі - прийняття робіт були нанесені печаткою ТОВ "Кримська юридична група", що підтверджується висновком судової почеркознавчої та технічної експертизи № 3019/3020-13 від 07.03.2014 (а.с. 2-34, т. 2)), а також затверджені підписами керівників відповідача і позивача, та які, як правильно встановлено судами, є належними доказами надання відповідачем та прийняття позивачем послуг.

Також правильним є висновок судів, що позивачем не було надано доказів незаконного використання печатки товариства і доводи касаційної скарги цих висновків судів не спростовують.

Отже, враховуючи викладене, господарські суди прийшли до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 56 000,00 грн, які були сплачені позивачем відповідачу за отримані послуги.

Доводи касаційної скарги висновків господарських судів не спростовують і підстав для скасування судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2014 року у справі за № 904/7195/13 - без змін.

Головуючий, суддя М. ОстапенкоСуддя П. ГончарукСуддя Л. Стратієнко